Танагра райдужна
| Танагра райдужна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tangara fastuosa (Lesson, R, 1831) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tanagra fastuosa Lesson, 1831 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тана́гра райдужна[2] (Tangara fastuosa) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Ендемік Бразилії.
Довжина птаха становить 13,5 см, довжина крила становить 7 см, довжина хвоста 5 см. Голова, підборіддя і верхня частина спини бірюзово-зелені, обличчя, спина, плечі і горло чорні. Груди яскраво-сині, живіт ультрамариново-синій. Крила темно-сині, на крилах жовті смуги, покривні пера крил бірюзові. Нижня частина спини і надхвістя яскраво-оранжеві. Хвіст темний з синіми краями. Дзьоб чорний. Самиці мають дещо менш яскраве забарвлення.
Райдужні танагри мешкають на сході Бразилії, в штатах Параїба, Пернамбуку і Алагоас. Вони живуть в кронах вологих атлантичних лісів, на узліссях і в садах, на висоті до 550 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться плодами, насінням і дрібними безхребетними. Сезон розмноження триває з жовтня по березень. Гніздо чашоподібне, в кладці від 2 до 4 яєць, інкубаційний період триває 15-17 днів, пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція райдужних танагр становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і вилов з метою продажу на пташиних ринках.
- ↑ BirdLife International (2016). Tangara fastuosa: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |